2017年太原商品住房网签均价8040元
Рейн, також Райн (н?м. Rhein [?a?n] (
прослухати); фр. Rhin [???] ( прослухати); н?д. Rijn [r?in] ( прослухати); ?тал. Reno [?r??no]; лат. Rhenus [?r?e?n?s]) — велика м?жнародна р?чка в Зах?дн?й ?вроп? довжиною 1233 км. Св?й початок бере у Швейцар??, тече через Н?меччину ? Н?дерланди та впада? до П?вн?чного моря. Площа басейну 185 тисяч км2. Р?чка судноплавна на 952 км, до м?ста Базель ? по Боденському озер?. Загальна довжина водних шлях?в у басейн? Рейну близько 3000 км.
Буквальна назва р?чки переклада?ться як ?Теч?я? (з кельтсько?).
Починаючи з еоцену, альп?йський орогенез прив?в до розвитку рифтово? системи з п?вноч? на п?вдень. Основними елементами розлому ? грабен Верхнього Рейну на п?вденному заход? Н?меччини та сход? Франц?? та Нижнього Рейну на п?вн?чному заход? Н?меччини та п?вденному сход? Н?дерланд?в.
Близько 11000 рок?в тому гирло Рейну розташовувалося в Дуврськ?й протоц?. У п?вденн?й частин? П?вн?чного моря залишалася суша, в?дома як Доггерленд, що сполучала материкову ?вропу з Великою Британ??ю. У 7-му тисячол?тт? до н.е. цей останн?й водод?л був подоланий через надпотужний зсув Стурегга, що викликав мегацунам? в Норвезькому мор?.
Верхн?й Рейн входив до ареалу гальштатсько? культури ?з VI в. до н.е., а в I в. до н.е. ареал латенсько? культури займав майже всю його довжину, утворюючи контактну зону з ясторфсько? культурою, м?сце ранн?х кельтсько-н?мецьких культурних контакт?в.
?мператор Август наказав пасинку, римському генералу Друзу заснувати 50 в?йськових табор?в уздовж Рейну, розпочавши римсько-германськ? в?йни у ??12 р. до н. е. У цей час р?внина Нижнього Рейну була територ??ю уб?й. У 38 р. до н.е. було засноване перше м?ське поселення на територ?? сучасного центру Кельна -- Опп?дум Уб?орум. Кельн був визнаний м?стом римлянами у 50 роц? нашо? ери п?д назвою Colonia Claudia Ara Agrippinensium.
?дея сполучення Дунаю з Рейном була висловлена у VIII стол?тт?. У 793 роц? Карл Великий почав буд?вництво Фосса-Карол?на. Канал у його тепер?шньому вигляд? будувався з 1960 по 25 вересня 1992 року. Кошторисна варт?сть буд?вництва — 2,3 млрд ?вро.
У верхн?й теч?? належить до типу альп?йських г?рських р?чок. Ма? переважно сн?гове ? льодовикове живлення, л?тн?й максимум ? зимовий м?н?мум стоку; рясне сн?готанення нер?дко п?дсилю?ться зливовими опадами, що призводить до повеней.
Бере початок в Альпах, прот?ка? через Боденське озеро, перетина? в?дроги Юри ? Шварцвальду, п?сля чого тече по Верхньорайнськ?й р?внин?. У середн?й теч?? прорива?ться через Рейнськ? Сланцев? гори. Нижня теч?я — у межах Середньо?вропейсько? р?внини, де русло в багатьох м?сцях огороджено дамбами. Впада? в П?вн?чне море, утворюючи складну дельту.
У верх?в'ях — весняно-л?тня пов?нь, у середн?й та нижн?й теч?? багатоводна протягом усього року. Середня витрата — 2500 м3/с, р?чний ст?к близько 79 км3.
Р?чка судноплавна на 952 км, до м?ста Базель ? по Боденському озер?. Загальна довжина водних шлях?в у басейн? Рейну близько 3000 км.
Рейн сполучений каналами з Роною, Марною, Везером, Ельбою (Канал Марна — Рейн, Канал Рона — Рейн, Канал Везель — Даттельн).
Острови на Рейн?: Альтена.
Середня витрата води — 2500 м3/с, р?чний ст?к близько 79 км3.
Рейн бере свою назву в?д м?сця злиття Ближнього (Переднього) та Дальнього (Заднього) Рейну в Там?н?, кантон ?раубюнден у сх?дн?й частин? Швейцар??. Басейн цих двох р?чок охоплю? велику територ?ю з розгалуженою г?дрограф?чною системою в?д масиву Сен-Готтард на заход? до Валь-д?-Лей в ?тал?? на п?вдн? та Давосу на сход?. П'ятьма найб?льшими р?чками тут ? Ближн?й Райн (Фордеррайн) та Дальн?й Рейн (Г?нтеррайн), а також Альбула, Ландвассер ? Юл?я.
Передн?й Рейн ма? витоки з дек?лькох джерел на заход? округу Сурсельва (Surselva) та пряму? на сх?д. Одне з цих джерел, розташоване на висот? 2345 м над р?внем моря на озер? Тома, з якого вит?ка? Рейн-да-Тума, в ц?лому розгляда?ться як вит?к Рейну. Проте найдальшим в?д гирла джерелом Рейну ? Рейн-да-Медель. На б?льш?й в?дстан? в?д гирла н?ж Рейн-да-Тума також знаходяться витоки Рейн-да-Май?елс (Rein da Maighels), Рейн-да-Курнера (Rein da Curnera) та Д?шмабах (Dischmabach). Перш? дв? в?дносяться до сточища Переднього Рейну, остання до басейну Заднього Рейну (через Ландвассер та Альбулу). У сво?му нижньому плин?, Ближн?й Рейн прот?ка? через ущелину Ру?нолта (Ruinaulta).
Дальн?й Рейн ? трохи коротшим, н?ж Ближн?й. В?н бере початок на схилах Райнвальдгорну в г?рському хребт? Адула (сх?дна частина Лепонтинських Альп), недалеко в?д кордону кантон?в Граубюнден та Т?чино, тече спочатку на сх?д, а дал? поверта? на п?вн?ч. Б?ля С?лла-?м-Домлеш?а в Дальн?й Рейн впада? Альбула, до яко? в свою чергу впадають Юл?я та Ландвассер. Джерело Альбули розташоване б?ля Бергена, Юл?? — вище Б?в?о на перевал? Жуль?р, Ландвассеру — в долин? Давосу.
Початок найп?вденн?шо? р?чки з басейну Рейну — Рено-д?-Лей — знаходиться в ?тал?? на озер? Лей.
Ближн?й Рейн та Дальн?й Рейн зливаються у Швейцарськ?й комун? Бонадуц (Bonaduz), формуючи Альп?йський Рейн (Alpenrhein н?мецькою мовою). В Кур? (Граубюнден), в?н р?зко поверта? на п?вн?ч. М?ж Бонадуцом ? Боденським озером в?н дола? 86 км ? спуска?ться з 599 м до 396 м. Тут в?н прот?ка? по альп?йськ?й льодовиков?й долин?. Поблизу Заргансу, л?н?я водод?лу м?ж Рейном та Ааром знаходиться всього в дек?лькох метрах над берегом Рейну. П?сля Заргансу Альп?йський Рейн служить кордоном м?ж Л?хтенштейном ? Швейцар??ю, пот?м частиною кордону м?ж Австр??ю та Швейцар??ю.
Рейн впада? в Боденське озеро, формуючи невелику внутр?шню дельту. Ця дельта в багатьох м?сцях ? природним та орн?толог?чним запов?дником та охоплю? австр?йськ? населен? пункти ?айсау (Gai?au), Гьохст (H?chst) ? Фусах (Fu?ach).
Альп?йський Рейн впада? в Боденське озеро. Воно склада?ться з двох окремих озер, Оберзее (Obersee, ?Верхн? озеро?), б?льшого з двох, ? Унтерзее (Untersee, ?нижн? озеро?), з'?днаних м?ж собою потоком завдовжки 4 км, який носить назву Зеерейн (Seerhein, ?Озерний Рейн?).
Рейн вит?ка? з нижнього озера поблизу Штайна-на-Рейн?, на в?дстан? близько ш?стдесяти к?лометр?в на зах?д в?д м?сця свого впадання в Боденське озеро.
П?сля Штайну-на-Рейн?, на крайньому заход? Боденського озера, почина?ться Високий Рейн. В?н тече на зах?д ? спуска?ться з 395 м до 252 м.
П?сля Шаффгаузена знаходиться Рейнський водоспад, середн?й пот?к якого становить 373 м3/с (700 м3/с вл?тку). Це другий в ?вроп?, п?сля ?сландського Детт?фоссу (Dettifoss), найпотужн?ший водоспад. Високий Рейн в?дзначений численними греблями, з к?лькома природними бистринами. У Кобленц?, у Рейн впада? Ааре, який з 557 м3/с ? потужн?шим, н?ж перший (439 м3/с), але коротшим.
Високий Рейн впродовж майже вс??? сво?? теч?? познача? кордон м?ж Н?меччиною та Швейцар??ю. Швейцар?я виходить на п?вн?чний берег в Штайн?-на-Рейн? в кантон? Шаффгаузен та поблизу Базеля.
У центр? Базеля, першого великого м?ста на шляху р?чки, Рейн утворю? вигин ? пряму? на п?вн?ч. М?ст, розташований посередин? вигину, познача? межу м?ж Високим Рейном ? Верхн?м Рейном. В?н тече близько 300 км через Рейнський грабен та спуска?ться з висоти 252 м до 75 м. Б?ля Страсбур?а в?н прийма? ?лль, в Мангайм? — Некар та перед Майнцом — Майн.
П?вденна половина Верхнього Рейну утворю? кордон м?ж Н?меччиною ? Франц??ю. П?вн?чна ж частина в?дд?ля? земл? Рейнланд-Пфальц на заход? в?д Баден-Вюртемберга ? Гессена на сход? кра?ни.
Середн?й Рейн ? ц?лком н?мецькою д?лянкою р?чки, вгору за теч??ю обмеженою Б?нгеном, а вниз за теч??ю — Бонном. Ця частина особливо славиться сво?ю ущелиною м?ж Рюдесхаймом ? Кобленцом (верхня частина середнього Рейну). Ця територ?я обер?га?ться як частина всесв?тньо? спадщини ЮНЕСКО. Поблизу Санкт-Гоарсгаузена знаходиться скеля Лореляй, легендарно? д?вчини-русалки, яка надихала н?мецьких письменник?в-романтик?в, таких як Генр?х Гайне.
У Бонн?, де З?? впада? в Рейн, Рейн вт?ка? на П?вн?чно-Н?мецьку низовину ? переходить в Нижн?й Рейн. Нижн?й Рейн опуска?ться з висоти 50 м до 12 м над р?внем моря. Основними притоками на ц?й д?лянц? ? Рур та Л?ппе. Так само, як ? Верхн?й Рейн, Нижн?й Рейн утворював меандри, доки ?нженери не створили пряме русло.
Нижн?й Рейн тече через П?вн?чний Рейн-Вестфал?ю. Його береги, як правило, густонаселен? та промислово розвинен?, зокрема в агломерац?ях Кельна, Дюссельдорфа та Рурського рег?ону. Тут Рейн прот?ка? через найб?льшу за величиною агломерац?ю в Н?меччин? — Рейнсько-Рурський рег?он. Найважлив?шим м?стом в цьому рег?он? ? Дуйсбур? з найб?льшим р?чковим портом у ?вроп? (Дуйспорт, Duisport). Област?, розташован? нижче за теч??ю в?д Дуйсбурга, ? б?льш с?льськогосподарськими. У Вессел?, за 30 км нижче за теч??ю в?д Дуйсбурга, розташований зах?дний к?нець другого судноплавного шляху, що проходить з? сходу на зах?д, канал Везель-Даттельн, який проходить паралельно Л?ппе. М?ж м?стами Еммер?х та Клевес, р?чку, що тут ма? ширину 400 м, перетина? Еммерихсько-Рейнський м?ст — найдовший п?дв?сний м?ст у Н?меччин?.
Недалеко п?сля Еммер?ха, Рейн поверта? на зах?д, та входить на територ?ю Н?дерланд?в. Тут в?н д?литься на три основних рукави: ?ссель (Ijssel), що тече на п?вн?ч, Лек (Lek) та Ваал (Waal), що течуть на зах?д.
Дельта Рейна-Мааса, — найважлив?ша природна область Н?дерланд?в, почина?ться поблизу М?лл?н?ен-аан-дер-Рейна (Millingen aan de Rijn), недалеко в?д голландсько-н?мецького кордону, з под?лом Рейну на Вааль та Недеррейн. Оск?льки Рейн ? найповноводн?шим, дельту ?нод? називають просто дельтою Рейну. Тим не менш, така назва використову?ться також для дельти р?чки, де Рейн впада? в Боденське озеро, тому зрозум?л?шим вважа?ться називати дельту дельтою Рейна-Мааса, або нав?ть дельтою Рейна-Мааса-Шельди, оск?льки Шельда зак?нчу?ться в т?й сам?й дельт?.
Форма дельти Рейну визнача?ться двома розгалуженнями: перше — в М?лл?н?ен-аан-дер-Рейн?, де Рейн розд?ля?ться на Ваал ? Недеррейн, а друге — б?ля Арнема, де в?д Недеррейна в?дд?ля?ться ?ссель. Це створю? три основних потоки, два з яких досить часто зм?нюють назви. Найб?льший ? найп?вденн?ший головний пот?к, що почина?ться як Ваал, продовжу?ться як Бовен Мерведе (Boven Merwedv, ?Верхн?й Мерведе?), Бенеден Мерведе (Beneden Merwede, ?Нижн?й Мерведе?), Ноорд (Noord River, ?П?вн?чна р?чка?), Нь?ве-Маас (Nieuwe Maas, ?Новий Маас?), Гет Шойр (Het Scheur, ?розрив?) ? Н?ове Ватерве? (Nieuwe Waterweg, ?Новий Водний шлях?). Середн?й пот?к почина?ться як Недеррейн, пот?м зм?ню? назву на Лек (Lek), п?сля чого при?дну?ться до Ноорд, тим самим формуючи Нь?ве-Маас. П?вн?чний пот?к тече п?д назвою ?ссель, аж до впад?ння в озеро Ейсселмер. Ще три потоки несуть значну к?льк?сть води: Н?ове Мерведе (Nieuwe Merwede, ?Новий Merwede?), який в?дгалужу?ться в?д п?вденного рукава, де в?н зм?ню? назву з Бовен Мерведе на Бенеден Мерведе; Ауде-Маас (?Старий Маас?), який в?дгалужу?ться в?д п?вденного рукава в м?сц?, де вона зм?ню? назву з Бенеден Мерведе на Ноорд; та Дортсе К?ль (Dordtse Kil), який в?дгалужу?ться в?д Ауде-Маас.
До повен? Св. ?лизавети (1421), Маас т?к т?льки на п?вдень в?д л?н?? сьогодн?шн?х Мерведе-Старого Маасу до П?вн?чного моря ? формував арх?пелагопод?бну дельту з Ваалом ? Леком. Цю систему численних заток, гирлопод?бних розширень р?чок, багатьох остров?в ? берегово? л?н??, що пост?йно зм?нювалася, важко соб? сьогодн? уявити. З 1421 по 1904 р., Маас ? Ваал об'?дналися вище за теч??ю б?ля ?ор?нхема (Gorinchem) ? сформували Мерведе. З м?ркувань захисту в?д повеней, Маас був в?дд?лений в?д Ваал ? в?дводиться в новому русл?, яке назива?ться Бер?се Маас (?Bergse Maas?), а п?зн?ше Амер, а пот?м поверта?ться у колишн? русло, формуючи Голладс Дь?п (Hollands Diep).
П?вн?чно-зах?дну частину естуар?ю (поблизу Хук-ван-Голланд (Hook of Holland)), до сих п?р називають Маасмонд (Maasmond, ?Рот Мааса?), ?гноруючи той факт, що в наш час[коли?] несе т?льки воду з Рейну. Це могло б пояснити плутанину ?менуванням р?зних рукав?в.
Г?дрограф?я нин?шньо? дельти характеризу?ться основним рукавом дельти, в?докремленими рукавами (Голландсе ?ссель (Hollandse IJssel), Л?н?е (Linge), Вехт (Vecht) ? т. д.) ? невеликих р?чок ? струмк?в. Багато р?чок були закрит?, ? тепер служать дренажними каналами для численних польдер?в. Буд?вництво проекту Дельта принципово зм?нило дельту в друг?й половин? 20-го стол?ття. В наш час[коли?] вода Рейну впада? у море, чи в колишн? морськ? затоки тепер в?дд?лен? в?д моря, в п'яти м?сцях, а саме в гирлах Н?ове Мерведе (Nieuwe Merwede), Нь?ве-Маас (Nieuwe Maas), Дортсе К?ль (Dordtse Kil), Спу? (Spui) та ?ссель (IJssel).
Дельта Рейна-Мааса ? припливною дельтою, яка форму?ться не т?льки р?чковими наносами, але ? припливними теч?ями. Це означало, що висок? припливи становили серйозний ризик, тому що сильн? припливн? теч?? могли затопити величезн? площ? земл?. До буд?вництва проекту Дельта, вплив приплив?в був в?дчутним аж до Недеррейна, ? нав?ть сьогодн?, п?сля регулятивно? роботи Дельти, хвиля просува?ться далеко в глиб кра?ни.
Притоки в?д витоку до гирла:
| Рейн-км | Права/Л?ва | Притока | Довжина у км | Басейн у км2 | Витрата води у м3/с | Д?лянка р?чки |
|---|---|---|---|---|---|---|
| * | Зайн (Н?меччина) | 42,7 | ||||
| * | Права | ?лль (Австр?я) | 72 | Альп?йський Рейн | ||
| * | Права | Брегенцер Ах | 80 | Верхн? озеро | ||
| * | Права | Арген | 78 | 19,5 | Верхн? озеро | |
| * | Права | Шуссен | 62 | 10,9 | Верхн? озеро | |
| 65,0 | Л?ва | Тур | 135 | 1698 | 47 | Високий Рейн |
| 100,17 | Права | Вутах | 90 | 1123 | 16,2 | Високий Рейн |
| 102,20 | Л?ва | Ааре | 291 | 17620 | 560 | Високий Рейн |
| 164,49 | Л?ва | Б?рс | 73 | 922 | 15,4 | Високий Рейн |
| 253,50 | Права | Ельц | 90 | 1481 | 22,4 | Верхн?й Рейн |
| 298,16 | Права | К?нц?? | 93 | 1406 | 28 | Верхн?й Рейн |
| 311,19 | Л?ва | ?ль (Ельзас, Франц?я) |
217 | 4761 | 53,7 | Верхн?й Рейн |
| 334,50 | Л?ва | Модер | 93 | 1720 | 16,6 | Верхн?й Рейн |
| 343,95 | Л?ва | Зауер | 70 | 3,8 | Верхн?й Рейн | |
| 344,45 | Права | Мур? | 79 | 617 | 18,4 | Верхн?й Рейн |
| 370 | Права | Пф?нц | 60 | 2,1 | Верхн?й Рейн | |
| 400,2 | Л?ва | Шпа?рбах | 60 | 596 | 2,3 | Верхн?й Рейн |
| 428,2 | Права | Неккар | 367 | 14000 | 145 | Верхн?й Рейн |
| 496,6 | Права | Майн | 524 | 27292 | 225 | Верхн?й Рейн |
| 518,7 | Л?ва | Зельц | 63 | 389 | 0,8 | Верхн?й Рейн |
| 529,1 | Л?ва | Нае | 116 | 4067 | 30,3 | Верхн?й Рейн |
| 585,7 | Права | Лан | 246 | 5924 | 54 | Середн?й Рейн |
| 592,3 | Л?ва | Мозель | 544 | 28286 | 315 | Середн?й Рейн |
| 610,2 | Права | В?д | 102 | 771 | 12,1 | Середн?й Рейн |
| 629,4 | Л?ва | Ар | 89 | 900 | 8,9 | Середн?й Рейн |
| 659,35 | Права | З?? | 155 | 2857 | 52,8 | Нижн?й Рейн |
| 703,3 | Права | Вуппер | 117 | 827 | 17 | Нижн?й Рейн |
| 735,5 | Л?ва | Ерфт | 103 | 1838 | Нижн?й Рейн | |
| 780,1 | Права | Рур | 219 | 4485 | 81 | Нижн?й Рейн |
| 797,7 | Права | Емшер | 84 | 775 | 16 | Нижн?й Рейн |
| 814,45 | Права | Л?ппе | 220 | 4888 | 46 | Нижн?й Рейн |
| 925,5 | Л?ва | Маас | 920 | 34548 | 357 | Дельта |
| 1012,7 | Л?ва | Ауде-Маас | 30 | Дельта | ||
| Права | Альте ?ссель | 80 | Дельта | |||
| Права | Беркель | 110 | Дельта | |||
| Права | Ш?пбек | 86 | Дельта |
| Рейн-км | Населенний пункт | Населення | Д?лянка Рейну | Берег центру м?ста |
|---|---|---|---|---|
| 167 | Базель | 169.000 | Верхн?й Рейн | Л?вий |
| 294 | Страсбур | 273.000 | Верхн?й Рейн | Л?вий (не прямо, на ?лль) |
| 359 | Карлсруе | 286.000 | Верхн?й Рейн | Правий (не безпосередньо) |
| 425 | Мангейм | 311.000 | Верхн?й Рейн | Правий |
| 425 | Людв?гсгафен-на-Рейн? | 164.000 | Верхн?й Рейн | Л?вий |
| 499 | Майнц | 196.000 | Верхн?й Рейн | Л?вий |
| 503 | В?сбаден | 275.000 | Верхн?й Рейн | Правий |
| 591 | Кобленц | 106.000 | Середн?й Рейн | Л?вий |
| 655 | Бонн | 315.000 | Нижн?й Рейн | Л?вий |
| 688 | Кельн | 1.000.298 | Нижн?й Рейн | Л?вий |
| 699 | Леверкузен | 161.000 | Нижн?й Рейн | Правий |
| 740 | Нойс | 153.000 | Нижн?й Рейн | Л?вий |
| 743 | Дюссельдорф | 582.000 | Нижн?й Рейн | Правий |
| 762 | Крефельд | 241.000 | Нижн?й Рейн | Л?вий |
| 777 | Дуйсбур? | 497.000 | Нижн?й Рейн | Правий |
| 884 | Неймеген | 161.000 | Дельта | Л?вий (Вааль) |
| 1000 | Роттердам | 586.000 | Дельта | Правий (Нь?ве-Маас) |
| (Нижн?й Рейн) | Арнем | 143.000 | Дельта | Правий (Нижн?й Рейн) |
| Ауде-Рейн | Утрехт | 283.000 | Дельта | Правий (Ауде-Рейн) |
| Ауде-Рейн | Лейден | 118.000 | Дельта | Правий Ауде-Рейн |
Г?дролог?чний режим Рейну ? гармон?йним, вс? його притоки мають приток, що доповнюють один одного. До Боденського озера, його режим ? сн?говим. П?сля Рейнського водоспаду в?н отриму? воду б?льше води ? ма? ознаки льодовикового режиму. Рейн ма? ст?к 410 м3/с, Ааре — 610 м3/с, зливаючись, вони дають в Базел? до 1030 м3/с з максимумом у червн? ? м?н?мумом у с?чн?. Там Рейн набира? майже половину свого об'?му на 20 % свого басейну. У Страсбурз? в нього впада? ?лль, який, маючи ст?к 60 м3/с, трохи пом'якшую? сн?говий режим. В?н поступово втрача? ознаки цього режиму, оск?льки прийма? притоки з плюв?альним режимом ? великою к?льк?стю опад?в в зимовий пер?од. Стоки Неккару ? Майну зазвичай врегульовують його пот?к. Але саме в Кобленц? Рейн зм?ню? сн?говий режим на плюв?ально-сн?говий режим з двома максимумами, завдяки впаданню Мозеля (400 м3/с), що ма? максимум р?вня взимку. В?д Кобленца, зимовий максимум перевищу? л?тн?й, встановлюючи м?н?мум в жовтн?. Його середня витрата сяга? 2000 м3/с:
Дал? в?н отриму? мало великих приток, окр?м Л?ппе та Руру, як? зб?льшують його пот?к до остаточних 2300 м3/с б?ля села Лоб?т (Lobith).
Рейнський водоспад (н?м. Rheinfall) — водоспад на р?чц? Рейн в швейцарському кантон? Шаффгаузен, поруч з м?стечком Нойгауз-ам-Райнфалль. Поряд з вищим, але менш повноводним водоспадом Детт?фосс в ?сланд??, Рейнський водоспад вважа?ться найб?льшим в ?вроп?[2]. Висота водоспаду — 23 м, ширина — 150 м. Середня витрата води взимку — 250 м3/с, вл?тку — 700 м3/с.
1 листопада 1986 року на Рейн? сталася одна з найб?льших в ?вроп? еколог?чних катастроф. Пожежа на х?м?чному завод? ф?рми ?Сандос? (Sandoz) у швейцарському Базел? привела до скидання в р?чку 30 тонн пестицид?в, ртут? ? ?нших с?льськогосподарських х?м?кат?в. Рейн набув червоного кольору, людям в район? р?чки було заборонено виходити з будинку, в деяких м?стах ФРН були закрит? водопроводи, зам?сть яких використовувалася вода, привезена в цистернах.
1995 року вчен? пророкували загибель Рейну. 1980-го Н?дерланди разом ?з Н?меччиною одночасно купили промислове устаткування замкненого циклу для вс?х завод?в, розм?щених на берегах велико?, дуже забруднено? р?чки. ? це, у свою чергу, врятувало р?чку.
На невеликому остров? Фалькенау посеред р?чки б?ля м?ста Кауб розташований замок Пфальцграфенштайн.
- Рейн II — найдорожча фотограф?я Рейну.
- ГЕС Аугст-В?лен
- ГЕС Б?рсфельден
- ГЕС Фессенайм
- ГЕС Вогельгрюн
- ГЕС Маркольсайм
- ГЕС Р?но
- ГЕС Герстайм
- ГЕС Страсбург
- ГЕС Гамбсайм
- ↑ Рейн б?ля Ресса[недоступне посилання](англ.)[недоступне посилання з кв?тня 2019]
- ↑ sources swissworld.org
 |
