人民日报评论员:始终把人民放在心中最高位置
м?сто Псков | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
![]() | |||||
![]() | |||||
Розташування м?ста Псков | |||||
Кра?на | ![]() | ||||
Суб'?кт Рос?йсько? Федерац?? | П?вн?чно-Зах?дний федеральний округ Псковська область | ||||
Код ЗКАТУ: | 58 401 | ||||
Код ЗКТМО: | 58701000001 | ||||
Основн? дан? | |||||
Час заснування | 903 | ||||
Населення | 187 129 | ||||
Площа | 95,5 км2 | ||||
Густота населення | 2033 ос?б/км2 | ||||
Поштов? ?ндекси | 180xxx | ||||
Телефонний код | +7 8112 | ||||
Географ?чн? координати: | 57°49′00″ пн. ш. 28°20′00″ сх. д.? / ?57.816666666667° пн. ш. 28.333333333333° сх. д. | ||||
Схема м?ста | |||||
![]() | |||||
Влада | |||||
Вебстор?нка | www.pskovgorod.ru | ||||
|


Пско?в (рос. Пско?в) — м?сто в Рос??. Адм?н?стративний центр Псковсько? област? та Псковського району, у який не входить. Населення — 187,1 тис. ос?б.
Псков ? одним з найстар?ших м?ст Рос??. В?н був столицею Псковсько? республ?ки та одним ?з торгових вузл?в Ганзейсько? л?ги допоки не був п?дкорений Московським княз?вськом.
Кл?мат Псков | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | С?ч. | Лют. | Бер. | Кв?т. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Р?к |
Абсолютний максимум, °C | 11,0 | 11,3 | 18,5 | 27,6 | 32,0 | 33,6 | 35,0 | 34,6 | 30,3 | 22,6 | 14,1 | 12,4 | 35,0 |
Середн?й максимум, °C | ?3 | ?2,3 | 2,9 | 11,3 | 18,0 | 21,3 | 23,6 | 21,8 | 16,0 | 9,2 | 2,5 | ?1 | 10,0 |
Середня температура, °C | ?5,6 | ?5,5 | ?1 | 6,3 | 12,3 | 16,0 | 18,3 | 16,7 | 11,6 | 6,0 | 0,3 | ?3,4 | 6,0 |
Середн?й м?н?мум, °C | ?8,3 | ?8,8 | ?4,9 | 1,3 | 6,5 | 10,6 | 13,0 | 11,6 | 7,2 | 2,7 | ?1,9 | ?5,8 | 1,9 |
Абсолютний м?н?мум, °C | ?34,9 | ?35,3 | ?29 | ?14,7 | ?4,5 | 0,4 | 3,1 | 1,4 | ?3,6 | ?12,5 | ?23 | ?28,2 | ?35,3 |
Норма опад?в, мм | 48.0 | 35.2 | 35.4 | 34.7 | 54.8 | 87.1 | 75.6 | 90.6 | 65.6 | 62.1 | 53.4 | 47.0 | 689.5 |
Джерело: Погода ? кл?мат м?ста Псков |
Вперше згаду?ться близько 903 року в ?Пов?ст? временних л?т? як м?сто Новгородського княз?вства. У 1014–1036 роках був центром уд?льного Псковського княз?вства у склад? Ки?всько? Рус?. Протягом 1036–1136 рок?в безпосередньо п?дпорядковувався Ки?ву. У 1136–1348 роках знову перейшов п?д контроль Новгорода. 1348 року став столицею самост?йного Псковського княз?вства, так звано? ?Псковсько? Республ?ки?. 1510 року захоплений московитами ? при?днаний до Великого княз?вства Московського.
У 1581–1582 роках п?д час Л?вонсько? в?йни витримав п?вр?чну облогу в?йськами Стефана Батор?я.
У 1777–1796 роках Псков був центром Псковського нам?сництва Рос?йсько? ?мпер??.
П?д час ?? Св?тово? в?йни у Псков? було знищено 94 % житлових буд?вель.
Щороку в Псков? проходить близько 50 загальном?ських святкувань. Найпопулярн?шими серед жител?в м?ста ?: День м?ста, День вояцько? слави, День Пушк?нсько? поез??, Дн? слов'янсько? культури та ?нш?. У 2001-ому роц? в м?ст? пройшов п?сенний фестиваль, присвячений 90-р?ччю в?д початку святкування такого роду свят у Рос??. Одним ?з головних культурних осередк?в став М?ський культурний Центр. Тут працю? 26 творчих народних колектив?в та ?нших угрупувань.
У м?ст? д?? планетар?й. В?домий також Академ?чний театр Драми ?м. О. С. Пушк?на.
Псков ? одним ?з тих м?ст Рос??, як? найкраще зберегли свою ?сторичну арх?тектурну спадщину. У Псков? ? кремль — Кром, залишки оборонних ст?н м?ського посаду, к?лька десятк?в середньов?чних храм?в та численн? мурован? палатн? будинки XVII ст., як? дуже р?дк?сн? для рос?йських м?ст того часу.
?сторичний центр м?ста под?ля?ться на Кремль, Довмонтове м?сто, Город, Запсковь? та Завеличь?.
- Псковський кремль. Ст?ни та веж? збудован? у XIV–XVII ст. Надал? сильно поруйнован? часом, за радянсько? доби вони реконструйован?. Збереглись Тро?цький кафедральний собор (1682–1699 р., на м?сц? храм?в XII–XIV ст., 20-метровий ?коностас 1699 р.), соборна дзв?ниця (XIX ст., класицизм), громадянськ? буд?вл? XVII–XIX ст.
- Довмонтове м?сто. Примика? до кремля. Обнесене ст?нами XIV–XVII ст. У Довмонтовому м?ст? знаходяться рештки 10 храм?в XII–XVII ст., як? були знищен? часом.
- Город. Численн? пам'ятки арх?тектури. Тут ? збережен? храми:
- Церква Миха?ла з Городця. 1339 р., верхн? частини ? шатрова дзв?ниця — 1694–1695 рр.
- Церква Василя Великого з Горки. 1411–1413 рр., з п?зн?шими прибудовами.
- Церква Миколи Чудотворця з Усохи. 1535 р.
- Смоленська церква. 1683–1685 рр. Постраждала у в?йну, нин? у спотвореному вигляд?.
- Церква Петра ? Павла з Буя. 1540 р.
- Церква Миколи Чудотворця в?д Торгу. 1676 р.
- Церква Покрови в?д Торгу. 1590 р., верхи — XVIII ст.
- Церква Анастас?? Римлянки в Кузн?цах. 1539 р., прибудови.
- Церква Вознес?ння Нововознесенського монастиря. XVI–XVII ст.
- Церква Вознес?ння Старовознесенського монастиря на Полонищ?. Середина XVI ст., реставрована п?сля в?йни.
- П'ятидесятницька церква. Середина XVI ст., перебудована у XIX ст.
- Церква Георг?я со Ввозу. 1494 р.
- Церква Якима ? Анни. 1544 р.
- Церква Покрови та Р?здва Богородиц? в?д Пролома. Подв?йний храм к?нця XVI ст. Реконструйована у перв?сних формах за радянських час?в.
- Церква Серг?я Радонезького ?з Залужжя. 1588 р. Постраждала у в?йну, нин? у жалюг?дному становищ?.
-
Собор Мирожського монастиря
-
Церква Климента Папи Римського
-
Успенська церква з Пароменья
-
Церква Дмитра на Пол?
-
Церква Миколи з Усохи
- Запсковь?. Колишн?й посад. Велика к?льк?сть пам'яток, у тому числ?:
- Козьмодемьянська церква з Примостя. 1462–1463, 1507 рр.
- Церква Богоявлення ?з Запсковья. 1494–1495 рр. Прид?ли — нов?тня реконструкц?я.
- Церква ?лл? Пророка ?лл?нського монастиря. 1671 р.
- Воскресенська церква з? Званини (з? Стадища). 1532 р., XVII ст.
- Церква Варлаама Хутинського. 1495 р.
- Церква Спаса Нерукотворного з? Жабино? Ловиц?. XVI–XVII ст., перебудова 1850-х рр.
- Козьмодемьянська церква з Грем'ячо? Гори. 1540 р., перебудовувалась.
- Завеличь?. Колишн?й посадський район на протилежному в?д кремля берез? Велико?.
- Успенська церква з Пароменья. 1521 р., прибудови XVII ст.
- Мирожський монастир. Арх?тектурний комплекс XII–XIX ст. Найб?льшу ?сторичну ц?нн?сть мають Спасо-Преображенський собор (перша половина XII ст., споруда домонгольсько? доби, його фресковий ансамбль створений одночасно з храмом) та Стефан?вська церква (к?нець XVII ст.)
- Церква Климента Папи Римського Климент?вського монастиря. Межа XV–XVI ст.
- Церква Миколи Чудотворця Каменноградського. К?нець XV ст.
- Церква Ж?нок-Мироносиць. 1546 р.
- Собор Р?здва ?вана Предтеч? ?ван?вського монастиря. Перша половина XII ст., пам'ятка домонгольсько? арх?тектури.
- П?сля входження до м?сько? територ?? колишн?х с?л-слобод, у межах Пскова опинились також ? ?нш? арх?тектурн? споруди:
- Комплекс Снетогорського монастиря. Заснований у XIII ст. Споруди XIV–XIX ст. У собор? Р?здва Богородиц? (1310–1313 рр.) — фрески початку XIV ст.
- Церква Петра ? Павла С?ротк?на монастиря. К?нець XV ст, ?з п?зн?шими прибудовами.
- Церква ?вана Богослова на Мишарин?й Гор?. 1547 р., к?нець XVII ст.
- Костянтино-?ленинська церква. XVI ст., ?з п?зн?шими прибудовами.
- Церква Дмитра Солунського Дмитровського монастиря на Пол?. 1543 р.,?з п?зн?шими прибудовами.
- Церква Варвари. Дерев'яна, кл?тська. 1618 р., перебудовувалась.
- Церква Олекс?я на Пол?. 1543 р., перебудована наприк?нц? XVIII ст.
- Церква Миколи Чудотворця в Любятов?. 1569 р., сильно перебудована на початку XIX ст.
З час?в Псковсько? республ?ки б?ля м?ста ?снували численн? погости — невелик? селища. Дуже значних втрат м?сцев?й спадщин? принесла в?йна. У 1941–1944 рр. деяк? ?сторичн? споруди були знищен? г?тлеровцями.
До нашого часу д?йшли численн? ц?нн? пам'ятки арх?тектури, деяк? ?з яких в?дносяться ще до самост?йност? Пскова:
- Болотово. Церква Покрови погоста Знахл?ци. Середина XV ст., ?з п?зн?шими прибудовами.
- остров Белов. Петропавл?вська церква. XVI–XIX ст.
- В?д?л?бь?. Церква Миколи у В?д?лебь?. Середина XVI ст., ?з п?зн?шими прибудовами.
- Вибути. Церква ?лл? Пророка. Друга половина XV ст., дзв?ниця — к?нця XVI ст.
- ?лизарово. Спасо-?лизаровський монастир. Заснований у 1425 р. В монастир? подвизався старець Ф?лофей — засновник концепц?? ?Москва — трет?й Рим?. Центр ансамблю — величний собор Трьох Святител?в (1570-? рр., ?з п?зн?шими прибудовами)
- Крипецьке. ?оанно-Богословський Крипецький монастир, заснований у 1485 р. Собор ?оанна Богослова (1557 р.) та стовповидний храм Усп?ння (початок XVII ст.)
- Кусва. Церква М?ни Мученика. XVII ст., дуже ру?нована часом.
- Мельотово. Церква Усп?ння. 1461–1462 рр. Залишки перв?сних фресок.
- П?скович?. Церква Матфея Апостола. 1699 р. Дуже р?дк?сний вз?рець наришк?нського стилю на псковськ?й земл?. ?коностас початку XVIII ст.
- остров Зал?та. Церква Миколи. 1792 р.
- Федор?вщина. Георг??вська церква в Камно. Друга половина XV ст., дуже перебудована у XVIII ст.
- Усть?. Церква Миколи з Устя. 1472 р. У храм? зупинялась Зоя Палеолог п?д час подорож? до Москви на одруження ?з ?ваном III.

- Княгиня Ольга;
- Довмонт (Даумантас);
- ?вф?м?й Болхов?т?нов;
- Борис Гр?нссон — французький художник-?люстратор;
- Брад?с Володимир Модестович — автор ?Чотиризначних математичних таблиць?;
- Кавер?н Вен?ам?н Олександрович (1902—1989) — рос?йський радянський письменник ? сценарист.
- Спегальський Юр?й Павлович;
- Зоф?я Франьо (1899—1978) — польська л?карка, д?яч антинацистського та антикомун?стичного п?дп?лля, пол?тична ув'язнена. Праведник народ?в св?ту.
- Хитрова Тамара Олександр?вна (1913 — 1991, Ки?в) — укра?нський живописець, заслужений художник УРСР (1983);
- Шлосберг Лев Маркович — рос?йський пол?тичний д?яч, правозахисник, журнал?ст;
- Яхондов Олександр Миколайович.
- Ф?ртич Георг?й ?ванович (1938—2016) — радянський ? рос?йський композитор.
М?ста, як? уклали догов?р про сп?впрацю з Псковом:
- Ямся, Ф?нлянд?я (1990);
- Ст?венс-Пойнт, штат В?сконсин, США (1992);
- Арзамас, Нижньогородська область, Рос?я;
- Н?м, Франц?я.
- ↑ Довмонт — литовський князь, що на запрошення пскович?в, правив м?стом.
- ↑ За м?сцевою легендою, ки?вська княгиня Ольга була родом з? Пскова. Поруч ?з нею — ?? онук Володимир. На п'?дестал? пам'ятника постат? ус?х псковських святих.
- (рос.) Бологов А. А. Псков на ладони: Путеводитель по памятникам древности. — Псков. — 2004. — С. 144.
- www.pskovgorod.ru — Оф?ц?йний сайт
- Psków // S?ownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk ?Wieku?, 1888. — Т. IX. — S. 249. (пол.)
![]() |
Це незавершена стаття з географ?? Псковсько? област?. Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ??. |