俄罗斯军事介入叙利亚 俄罗斯军事支持叙利亚
Н?мецьк? переселенц? (оф?ц?йно: н?м. Aussiedler — ?переселенц??; з 1993 року — Sp?taussiedler — ?п?зн? переселенц??) — особи н?мецько? нац?ональност? або н?мецьк? громадяни, як? потрапляють п?д д?ю ?Закону про справи перем?щених ос?б ? б?женц?в?, прийнятого 1953 року, а також члени ?х с?мей, як? переселилися в Н?меччину на пост?йне проживання в рамках процедури прийняття за цим законом. З вересня 2013 року набрали чинност? нов? положення, що полегшують прийняття н?мецьких переселенц?в.
В ориг?нальн?й верс?? закону н?мецьк? переселенц? (етн?чн? н?мц? та н?мецьк? громадяни — ?аусз?длери?), як? проживаю на територ?ях Сх?дно? ?вропи, СРСР ? Китаю прир?внювалися до н?мецьких б?женц?в та депортованих ос?б, як? змушеним переселитися в ФРН п?д час та п?сля Друго? св?тово? в?йни.
Р?шення про присво?ння особ? статусу п?знього переселенця н?м. Sp?taussiedler виноситься Федеральним адм?н?стративним в?домством Н?меччини та передбача? ще в кра?н? його проживання ? до його фактичного переселення до Н?меччини. Основою для присво?ння такого статусу ? прийнятий у ФРН набутий чинност? 19 травня 1953 року закон про вигнаних ? б?женц?в, який розповсюджу?ться серед ?ншого ? на н?мецьких переселенц?в.
Для заявки на отримання статусу п?знього переселенця необх?дно направити в Федеральне адм?н?стративне в?домство Н?меччини заяву на прийняття за Федеральним законом про вигнаних н?м. Antrag auf Aufnahme nach dem Bundesvertriebenengesetz у чинн?й редакц?? § 4 ?Федерального закону про вигнаних ? б?женц?в?.
До перел?чених територ?й в?дносяться: Сх?дн? област? Н?мецько? ?мпер??, Данциг, Естон?я, Латв?я, Литва, кра?ни колишнього СРСР, Польща, Чехословаччина, Угорщина, Румун?я, Болгар?я, Югослав?я, Албан?я ? Китай[1].
Особа, яка п?дтвердила свою приналежн?сть до н?мецько? нац?ональност? в рамках закону, отриму? ?р?шення про прийняття? (в простор?чч? — ?виклик?, н?м. Aufnahmebescheid) яке гарантуватиме, що при пере?зд? до Н?меччини вона буде прийнята зг?дно з вищезазначеним законом.
Законом в?д 28 червня 1990 року було введено двоступенева процедура прийняття переселенц?в, чинна донин?. Перший ступ?нь проходить в кра?н? проживання претендента на статус переселенця ? проводиться Федеральним адм?н?стративним в?домством Н?меччини, в результат? яко? заяву претендента перев?ря?ться на в?дпов?дн?сть закону про вигнанц?в ? б?женц?в. Розгляд заяви особи, що вже перебува? в Н?меччин?, можливий лише у виняткових випадках [2].
Важливою умовою присво?ння статусу ? наявн?сть негативних насл?дк?в, як? заявнику довелося випробувати у сво?му житт? через його н?мецьку нац?ональн?сть. Для заявник?в з кра?н колишнього СРСР, так? насл?дки передбача?ться за замовчуванням. Заявники з ?нших кра?н, а також з 2007 року ? заявники з кра?н Балт?? повинн? доводити наявн?сть п?сля 31 грудня 1992 року таких негативних насл?дк?в [2].
Другою умовою присво?ння статусу п?знього переселенця ? приналежн?сть до н?мецько? нац?ональност? в?дпов?дно до актуально? верс?? §6 закону про б?женц?в та вигнанц?в [3]. З 1996 року в рамках тако? перев?рки з претендентом на статус п?знього переселенця проводиться сп?вбес?да (в простор?чч? — ?шпрахтест?, н?м. Sprachtest) в результат? якого перев?ря?ться здатн?сть кандидата вести просту розмову н?мецькою[3].
Члени с?м'? переселенця (подружжя ? прям? нащадки — д?ти, онуки, правнуки ? т. д.), як? не п?дтвердили свою приналежн?сть до н?мецько? нац?ональност? в рамках закону, на певних умовах також можуть бути включен? в р?шення про прийняття ? матимуть можлив?сть сп?льного переселення в Н?меччину. Умови сп?льного переселення член?в с?м'? зазнавали значних зм?н у 2004 ? 2013 роках[4].
Однак це можливо лише в раз? подач? основною особою, яка одержала статус переселенця, заяви про ?прикр?плення? член?в його с?м'? до ?вир?шення про прийняття? переселенця — основного заявника. Т?льки при отриманн? дозволу на сп?льний ви?зд (?виклик? для член?в с?м'? — н?м. Einbeziehungsbescheid зазначен? члени с?м'?, зг?дно § 7 ? § 8 закону про вигнаних ? б?женц?в, можуть також переселятися до Н?меччини. При цьому це можливо лише разом з визнаним переселенцем. Самост?йного права на переселення в Н?меччину в рамках цього закону так? особи не мають.
З набранням чинност? закону про м?грац?ю 1 с?чня 2005 року було зм?нено правила прийняття член?в с?м'? ос?б, визнаних п?зн?ми переселенцями. Так, видача ?прикр?плень? стала можлива лише т?льки тим членам родини, яких п?зн?й переселенець сам за сво?м волевиявленням побажав взяти з собою в Н?меччину. Кр?м того, ц? члени с?м'? повинн? довести волод?ння н?мецькою мовою на р?вн? A1 загально?вропейських компетенц?й волод?ння мовою, що може бути доведено отриманням мовного сертиф?ката Start Deutsch 1[de], що вида?ться в?дд?леннями ?нституту ?мен? Гете. При?днання неповнол?тн?х нащадк?в стало можливим лише разом з батьками, а возз'?днання нен?мецьких подружж?в — лише в раз? знаходження в шлюб? не менше 3 рок?в. Прикр?плення член?в с?м'? до ?виклику? ма? в?дбуватися до переселення основного заявника до Н?меччини[4][5].
У раз? невиконання даних умов члени с?мей п?знього переселенця можуть розраховувати на переселення в Н?меччину лише в рамках загально? процедури возз'?днання с?мей на правах ?ноземц?в [6]. Винятком ? випадки, коли чолов?к/ж?нка переселенц?в, що не в?дпов?дають вимогам до ?включенню? (наприклад, як? не склали тест на знання мови), ви?жджають разом з переселенцем з метою сп?льно? оп?ки над неповнол?тньою дитиною [6].
З 14 вересня 2013 року набрали чинност? нов? положення, що полегшують претендентам отримання статусу ?п?знього переселенця? ? умови ?прикр?плення? член?в с?м'? [6] [7].
Спочатку ви?зд член?в с?м'? до основного ?виклику? мав зд?йснюватися до переселення основного члена с?м'?, який отримав статус. П?сля цього переселення в Н?меччину родич?в, що залишалися в кра?н? проживання, за деякими винятками (особлив? труднощ? — н?м. H?rtefall) ставало неможливим.
П?сля набуття чинност? зм?н в?д 2013-го року стало можливим ?при?днання? решти член?в с?м'? до основного ?виклику? задн?м числом, якщо основний заявник, визнаний п?зн?м переселенцем, вже переселився до Н?меччини. В?дтод? вс? члени с?м'? не мали переселятися разом. Загальн? вимоги для включення член?в с?м'? залишилися, однак, незм?нними. Зокрема, члени с?м'? повинн? надати мовний сертиф?кат, що п?дтверджу? волод?ння н?мецькою мовою на р?вн? A1. В?д здач? тесту зв?льняються тепер не т?льки ?нвал?ди, як це було ран?ше, а й хвор? особи, а також вс? неповнол?тн? д?ти [6][7][8].
Кр?м того, полегшили умови прийняття власне п?зн?х переселенц?в. Претендент на статус переселенця повинен, як ? ран?ше, показати волод?ння н?мецькою мовою на р?вн? просто? розмови. Однак, тепер йому необов'язково доводити сп?лкування мовою в с?м'?. Це означа?, що н?мецька може бути вивчена ? як ?ноземна мова (необх?дний р?вень B1 [9]). Б?льш того, ?шпрахтест? тепер може бути повторним, ? особи, як? отримали в?дмову в переселенн? в Н?меччину в?дпов?дно до чинних до 2013 року умов, отримують можлив?сть повторно? подач? заяви та перегляду справи.
У зв'язку з в?йною на сход? Укра?ни заяви в?д жител?в конфл?ктних рег?он?в з липня 2014 року розглядаються позачергово[10].
У липн? 2015 року Федеральний адм?н?стративний суд Н?меччини, розглянувши 11 тисяч позов?в в?д подружжя ? д?тей п?зн?х переселенц?в, як? прибули в Н?меччину з? статусом §7 ?закону про переселенц?в?, постановив, що послаблення, як? набрали чинност? 2013-го, торкаються лише переселенц?в ? член?в ?хн?х с?мей, як? прибули в Н?меччину п?сля 13 вересня 2013 року. В?дпов?дно для ос?б, як? прибули в Н?меччину в минул? роки, закон д?? в тому формулюванн?, яка ?снувало на момент переселення. З ц??? причини Федеральне адм?н?стративне в?домство Н?меччини не братиме до перегляду справи ос?б, як? вже живуть в Н?меччин?, а також тих ос?б, як? прибули з? статусом § 7 ?закону про переселенц?в?, з проханням про присво?ння ?м статусу переселенця по § 4 [11].
П?сля отримання ?виклику? ? ?прикр?плення? для член?в с?м'? вс?м переселенцям необх?дно отримати в?зу для в'?зду ? перебування в ФРН[6]. П?сля прибуття в ФРН проходить друга фаза процедури, яка поляга? в остаточному присво?нн? статусу п?знього переселенця ? видач? в?дпов?дного св?доцтва (н?м. Sp?taussiedlerbescheinigung) п?знього переселенця ? членам його с?м'?, зг?дно §15 закону про вигнаних ? б?женц?в[6].
До 1996 року з кандидатами на статус п?знього переселенця не проводилося особисто? сп?вбес?ди для встановлення ступеня волод?ння н?мецькою мовою. Р?шення приймалося, виходячи з наданих в анкет? даних. Бо остаточне присво?ння статусу п?знього переселенця в?дбувалося вже в Н?меччин?, непоодинокими були випадки, коли п?сля прибуття в приймальний таб?р у переселенц?в скасовувалися р?шення про прийняття через недостатн? знання н?мецько? мови. В цьому випадку позбавлен? статусу переселенця люди повинн? були повертатися в кра?ну колишнього проживання, бо п?сля зак?нчення в?зи перебували в Н?меччин? нелегально[12].
П?зн? переселенц? та члени ?х с?мей, включен? в ?р?шення про прийняття?, зг?дно §7 закону про вигнаних ? б?женц?в, визнаються н?мцями в сенс? статт? 116 Конституц?? ФРН (?статусн? н?мц??). На п?дстав? отриманого св?доцтва про статус переселенця, зг?дно §7 закону про громадянство Н?меччини, дан? особи автоматично отримують н?мецьке громадянство. При цьому в?д них не вимага?ться проходження процедури натурал?зац?? ? в?дмови в?д громадянства кра?ни походження[13] [14]. До 1 серпня 1999 року переселенц? формально повинн? були пройти процедуру натурал?зац?? [13]. У раз?, якщо право кра?ни походження дозволя?, то народжен? в Н?меччин? д?ти переселенц?в також отримують громадянство кра?ни походження одночасно з громадянством ФРН.
Незалежно в?д наявност? або в?дсутност? громадянства ?ншо? кра?ни вс? особи — громадяни ФРН — розглядаються Н?меччиною як н?мецьк? громадяни [14]. При цьому держава, в як?й переселенц? проживали до переселення, може п?сля отримання ними н?мецького паспорта або зберегти за ними сво? громадянство (як, наприклад, Рос?я), або позбавити ?х його (як, наприклад, Казахстан[15][16]).
?нш? члени с?м'?, як? не в?дпов?дають умовам §7, проте задовольняють умовам §8 закону про вигнанц?в ? б?женц?в, не отримують п?сля прибуття в Н?меччину н?мецького громадянства, однак можуть розраховувати на ППЖ на правах ?ноземних громадян, а пот?м за бажанням отримати громадянство ФРН на загальних для ?ноземц?в п?дставах в результат? натурал?зац??.
У 1989 роц? був прийнятий закон, що д?яв до к?нця 2009 року, зг?дно з яким новоприбул? переселенц? розпод?лялися по територ?? Н?меччини за певними квотами (так званий ?кен?гштайнський ключ? — н?м. K?nigsteiner Schlüssel [17]) ? повинн? були впродовж певного часу жити в зазначеному населеному пункт? (з 2000 року цей терм?н становив три роки). Т?льки при дотриманн? переселенцями ц??? вимоги вони могли розраховувати на соц?альну допомогу в?д держави. Попри скасування цього закону, первинний розпод?л по федеральним землям ?сну? дотепер в?дпов?дно до §8 закону про вигнаних ? переселенц?в [18].
З 1950 року в Н?меччину прибуло понад 4,5 м?льйони переселенц?в ? п?зн?х переселенц?в. До к?нця 1980-х рок?в при цьому дом?нували переселенц? з Польщ? та Румун??, а з 1990 року основним контингентом стали переселенц? з СРСР, а п?сля його розпаду — з кра?н пострадянського простору [19].
| Пер?од | Всього | в тому числ? за окремими статистичними рег?онах | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Колишн?й СРСР | Польща | Румун?я | Колишня Чехословаччина | Колишня Югослав?я | Угорщина | ?нш? кра?ни | ||
| 1950-1959 | 438.225 | 13.604 | 292.157 | 3.454 | 20.361 | 57.517 | 4.400 | 46.732 |
| 1960-1969 | 221.516 | 8.571 | 110.618 | 16.294 | 55.733 | 21.108 | 3.815 | 5.377 |
| 1970-1979 | 355.381 | 56.583 | 202.718 | 71.417 | 12.278 | 6.205 | 3.757 | 2.423 |
| 1980-1989 | 984.087 | 176.565 | 632.803 | 151.161 | 12.727 | 3.282 | 6.622 | 927 |
| 1990-1999 | 2.029.176 | 1.630.107 | 204.078 | 186.354 | 3.452 | 2.222 | 2.802 | 161 |
| 2000-2009 | 474.276 | 469.906 | 2.701 | 1.535 | 69 | 36 | 23 | 6 |
| 2010-2015 | 20.509 | 20.266 | 126 | 108 | 7 | 0 | 0 | 2 |
| 2016-2020 | 32.237 | 32.178 | 37 | 19 | 2 | 0 | 0 | 1 |
| Разом | 4.555.407 | 2.407.780 | 1.445.238 | 430.342 | 104.629 | 90.370 | 21.419 | 55.629 |
За даними федерального статистичного бюро Н?меччини, на 2011 р?к в кра?н? проживало 3,2 м?льйони переселенц?в ? член?в ?хн?х с?мей[19] [21]. Це число складало 71% в?д загального числа ос?б (4,5 м?льйони), як? прибули з 1950-х рок?в в Н?меччину в статус? переселенця або п?знього переселенця. Майже три чверт? вс?х переселенц?в проживають в чотирьох федеральних землях: Бавар??, П?вн?чному Рейн?-Вестфал??, Баден-Вюртемберз? та Нижн?й Саксон??. У нових землях (без урахування Берл?на) прожива? всього близько 5% переселенц?в ? член?в ?хн?х с?мей [19].
У пер?од 1990-2011 рок?в в Н?меччину прибуло 2 507 950 ос?б як ?н?мецьк? переселенц??, б?льш?сть з яких залишилося жити в ФРН. Б?льш н?ж половина переселенц?в, як? живуть сьогодн? в Н?меччин?, складають вих?дц? з кра?н колишнього СРСР (1,45 м?льйона ос?б), в тому числ? з Рос?? (612 тисяч) ? Казахстану (575 тисяч). Кр?м того, велика к?льк?сть переселенц?в в Н?меччин? прибула з Польщ? (579 тисяч) ? Румун?? (213 тисяч)[21] .
Сл?д зазначити, що якщо в 1990 роц? переселенц? з Польщ? та Румун?? становили в?дпов?дно 33,7% ? 28% вс?х н?мецьких переселенц?в, то в вже у 2000 роц? вони разом склали не б?льше 1,1% в?д ус?х переселенц?в. Найб?льший в?дсоток н?мецьк? переселенц? з Польщ? та Румун?? становили з 1985 по 1989 роки [21]. З 1990 року значно зр?с пот?к переселенц?в з кра?н колишнього СРСР. Так, ?хн? число зросло з 37,3% в 1990 роц? до 94,7% в 1993 роц?. З 1994 року число н?мецьких переселенц?в з кра?н колишнього СРСР не пада? нижче 95%. Всього ж в пер?од з 1990 по 2011 роки в Н?меччину як переселенц? прибуло 926 367 ос?б з Казахстану, 699 395 ос?б з Рос??, 206 846 ос?б з Польщ?, 187 925 ос?б з Румун??, 73 807 ос?б з Киргизстану, 41 198 ос?б з Укра?ни. Серед 2148 новоприбулих у 2011 роц? до Н?меччини переселенц?в 36,5% становили особи молодше 24 рок?в, 33,2% - особи 25-44 рок?в .
У наступн?й таблиц? наводяться оф?ц?йн? дан? Федерального адм?н?стративного в?домства про к?льк?сть н?мецьких переселенц?в, як? прибули в Н?меччину з 1990 року, ? член?в ?х с?мей (тобто вс?х ос?б, врахованих за параграфами 4, 7 ? 8). Статистика вказана за кра?нами походження переселенц?в [21] [22]. Дан? за 2018 р?к представлено станом на к?нець кв?тня. До 2008 року докладна статистика за деякими кра?нама колишнього СРСР окремо не представлена.
| Р?к | Загальна к?льк?сть | у тому числ? окремо за кра?нами | |||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Кра?ни колишнього СРСР |  Польща |
 Румун?я |
?нш? кра?ни* | ||||||||||||||||
 RUS |
 UKR |
 BLR |
 MDA |
 EST |
 LVA |
 LTU |
 ARM |
 AZE |
 GEO |
 KAZ |
 KGZ |
 TJK |
 TKM |
 UZB | |||||
| 1990 | 397.073 | 147.950 | 133.872 | 111.150 | 4.101 | ||||||||||||||
| 1991 | 221.995 | 147.333 | 40.131 | 32.184 | 2.347 | ||||||||||||||
| 1992 | 230.565 | 55.882 | 2.700 | 114.426 | 12.620 | 3.305 | 3.946 | 17.749 | 16.154 | 3.783 | |||||||||
| 1993 | 218.888 | 67.365 | 2.711 | 113.288 | 12.373 | 4.801 | 3.882 | 5.431 | 5.811 | 3.226 | |||||||||
| 1994 | 222.591 | 68.397 | 3.139 | 121.517 | 10.847 | 2.804 | 3.757 | 2.440 | 6.615 | 3.075 | |||||||||
| 1995 | 217.898 | 71.685 | 3.650 | 117.148 | 8.858 | 1.834 | 3.468 | 1.677 | 6.519 | 3.059 | |||||||||
| 1996 | 177.751 | 63.311 | 3.460 | 92.125 | 7.467 | 870 | 2.797 | 1.175 | 4.284 | 2.262 | |||||||||
| 1997 | 134.419 | 47.055 | 3.153 | 73.967 | 4.010 | 415 | 1.885 | 687 | 1.777 | 1.470 | |||||||||
| 1998 | 103.080 | 41.054 | 2.983 | 51.132 | 3.253 | 203 | 1.528 | 488 | 1.005 | 1.434 | |||||||||
| 1999 | 104.916 | 45.951 | 2.762 | 49.391 | 2.742 | 112 | 1.193 | 428 | 855 | 1.482 | |||||||||
| 2000 | 95.615 | 41.478 | 2.773 | 45.657 | 2.317 | 62 | 920 | 484 | 547 | 1.377 | |||||||||
| 2001 | 98.484 | 43.885 | 3.176 | 46.178 | 2.020 | 56 | 990 | 623 | 380 | 1.176 | |||||||||
| 2002 | 91.416 | 44.493 | 3.179 | 38.653 | 2.047 | 32 | 844 | 553 | 256 | 1.359 | |||||||||
| 2003 | 72.885 | 39.404 | 2.711 | 26.391 | 2.040 | 26 | 714 | 444 | 137 | 1.018 | |||||||||
| 2004 | 59.093 | 33.358 | 2.299 | 19.828 | 1.634 | 27 | 646 | 278 | 76 | 947 | |||||||||
| 2005 | 35.522 | 21.113 | 1.306 | 11.206 | 840 | 15 | 307 | 80 | 39 | 616 | |||||||||
| 2006 | 7.747 | 5.189 | 314 | 1.760 | 183 | 6 | 62 | 80 | 40 | 113 | |||||||||
| 2007 | 5.792 | 3.735 | 244 | 1.279 | 211 | 10 | 96 | 70 | 21 | 126 | |||||||||
| 2008 | 4.362 | 2.682 | 216 | 41 | 39 | 3 | 5 | 9 | 6 | 10 | 0 | 1.025 | 124 | 11 | 9 | 121 | 44 | 16 | 1 |
| 2009 | 3.360 | 1.935 | 266 | 10 | 18 | 12 | 2 | 16 | 19 | 0 | 15 | 836 | 115 | 2 | 2 | 44 | 45 | 23 | 0 |
| 2010 | 2.350 | 1.462 | 160 | 18 | 17 | 7 | 2 | 3 | 0 | 0 | 3 | 508 | 95 | 6 | 4 | 12 | 34 | 15 | 4 |
| 2011 | 2.148 | 1.257 | 90 | 16 | 1 | 3 | 10 | 6 | 10 | 1 | 0 | 616 | 65 | 8 | 0 | 9 | 33 | 21 | 2 |
| 2012 | 1.817 | 1.119 | 118 | 3 | 0 | 1 | 8 | 0 | 2 | 0 | 5 | 422 | 97 | 0 | 1 | 6 | 12 | 22 | 1 |
| 2013 | 2.427 | 1.307 | 159 | 24 | 12 | 0 | 1 | 6 | 4 | 3 | 0 | 785 | 59 | 10 | 4 | 12 | 11 | 30 | 0 |
| 2014 | 5.649 | 2.708 | 532 | 42 | 34 | 4 | 3 | 5 | 27 | 6 | 15 | 2.069 | 120 | 4 | 1 | 47 | 23 | 9 | 0 |
| 2015 | 6.118 | 2.760 | 926 | 80 | 45 | 0 | 7 | 0 | 27 | 1 | 14 | 1.988 | 144 | 9 | 15 | 80 | 13 | 7 | 2 |
| 2016 | 6.588 | 3.035 | 719 | 133 | 63 | 0 | 1 | 9 | 19 | 12 | 32 | 2.332 | 137 | 13 | 14 | 53 | 9 | 7 | 0 |
| 2017 | 7.059 | 3.116 | 795 | 124 | 92 | 0 | 4 | 3 | 16 | 3 | 39 | 2.690 | 91 | 12 | 5 | 53 | 11 | 4 | 1 |
| 2018 | 7.126 | 3.496 | 873 | 109 | 86 | 0 | 0 | 1 | 16 | 14 | 22 | 2.292 | 120 | 4 | 22 | 57 | 10 | 2 | 2 |
| 2019 | 7.155 | 3.424 | 669 | 144 | 55 | 0 | 0 | 0 | 9 | 18 | 17 | 2.597 | 128 | 1 | 26 | 61 | 2 | 3 | 0 |
| 2020 | 4.309 | 2.088 | 296 | 101 | 16 | 0 | 0 | 0 | 0 | 4 | 8 | 1.683 | 70 | 0 | 0 | 36 | 4 | 3 | 0 |
* До ??нших кра?н? в статистиц? в?дносяться держави на територ?? колишн?х Югослав?? та Чехословаччини, а також Албан?я, Угорщина, Болгар?я ? Китай.
У 1990 роц? спостер?гався п?к переселення н?мц?в до Н?меччини. Цього року з? статусом переселенця в кра?ну прибуло 397 073 ос?б. У наступн? роки став спостер?гатися пов?льний, але пост?йний спад числа переселенц?в. У 2000 роц? число переселенц?в вперше не досягло ? 100 тисяч ос?б. У 2011 роц? до Н?меччини переселилося лише 2148 ос?б, що склало найменший показник за всю ?стор?ю прийняття н?мц?в за програмою переселенц?в з моменту ?? в?дкриття в 1950 роц? [21]. З 1999 року також спостер?га?ться ? пад?ння числа заяв про прийняття до Н?меччини за програмою переселенц?в. У 2010 роц? було подано лише 3908 заяв, тод? як у 2004 ?х число становило 34600 ? в 1999 роц? — 117000. Всього ж з 1990 по 2010 роки було подано 2,77 м?льйони заяв про переселення .
Федеральне в?домство у справах м?грац?? та б?женц?в вказу? к?лька причин зниження потоку н?мецьких переселенц?в в Н?меччину. Серед них можна вид?лити наступн?: зниження людського потенц?алу (число потенц?йних переселенц?в просто вичерпалося); зм?на умов прийому переселенц?в (наприклад, введення мовного тесту ?в?дс?ва?? частину кандидат?в); зникнення причин, що сприяють ем?грац?? н?мц?в з кра?н походження[21].
Однак з 2013 року знову спостер?га?ться нове пост?йне зб?льшення числа переселенц?в. Такий стан поясню?ться як прийняттям у 2013 роц? поправок до закону про переселенц?в, що полегшують умови прийняття та дають можлив?сть переселитися в Н?меччину особам, яким ран?ше в цьому було в?дмовлено, так ? нестаб?льними пол?тичними обставинами, в тому числ? з в?йною на Донбас? та анекс??ю Криму [23] [24].
- ↑ Gesetz über die Angelegenheiten der Vertriebenen und Flüchtlinge: § 1 Vertriebener(н?м.)
- ↑ а б (Sp?t-)Aussiedler in Deutschland, 2013, с. 24.
- ↑ а б (Sp?t-)Aussiedler in Deutschland, 2013, с. 21-22, 25.
- ↑ а б (Sp?t-)Aussiedler in Deutschland, 2013, с. 25.
- ↑ Wichtige Information für Sp?taussiedlerbewerber (н?м.). Bundesverwaltungsamt. Арх?в ориг?налу за 3 грудня 2013. Процитовано 1 грудня 2013.
- ↑ а б в г д е (Sp?t-)Aussiedler in Deutschland, 2013, с. 26.
- ↑ а б ?nderung des Bundesvertriebenengesetzes (BVFG) - 10. BVFG?ndG am 14.09.2013 in Kraft getreten (н?м.). Bundesverwaltungsamt. 2 жовтня 2013. Арх?в ориг?налу за 3 грудня 2013. Процитовано 1 грудня 2013.
- ↑ Nachtr?gliche Einbeziehung nach § 27 Abs. 2 Satz 3 BVFG (н?м.). Bundesverwaltungsamt. Арх?в ориг?налу за 15 кв?тня 2014. Процитовано 14 кв?тня 2014.
- ↑ Reform des Bundesvertriebenengesetzes erleichtert Aufnahme von Sp?taussiedlern und ihren Angeh?rigen (н?м.). Bundesministerium des Innern. 19 червня 2013. Арх?в ориг?налу за 12 серпня 2014. Процитовано 10 серпня 2014.
- ↑ Verfahrenserleichterungen für Sp?taussiedlerbewerber aus der Ostukraine (н?м.). Bundesverwaltungsamt. 15 липня 2014. Арх?в ориг?налу за 12 серпня 2014. Процитовано 10 серпня 2014.
- ↑ Neues h?chstrichterliches Urteil zur ?H?herstufung“ von Sp?taussiedlern (н?м.). Bundesverwaltungsamt. 22 липня 2015. Арх?в ориг?налу за 30 жовтня 2016. Процитовано 29 жовтня 2016.
- ↑ Ru?landdeutsche: Rauhe Sitten (н?м.). Der Spiegel, Nr. 49/1996. 2 грудня 1996. Процитовано 11 серпня 2014.
- ↑ а б (Sp?t-)Aussiedler in Deutschland, 2013, с. 27.
- ↑ а б Ist es erlaubt und m?glich, neben der deutschen noch eine weitere Staatsangeh?rigkeit zu besitzen? (н?м.). Bundesministerium des Innern. Арх?в ориг?налу за 25 вересня 2014. Процитовано 10 серпня 2014.
- ↑ Wichtige Informationen für Sp?taussiedler und deren Familienangeh?rige aus Kasachstan (н?м.). Bundesverwaltungsamt. Арх?в ориг?налу за 12 серпня 2014. Процитовано 10 серпня 2014.
- ↑ Informationen für Sp?taussiedler im Rahmen des Bundesvertriebenen- und Flüchtlingsgesetzes (BVFG) (н?м.). Deutsche Vertretungen in Kasachstan. Арх?в ориг?налу за 12 серпня 2014. Процитовано 10 серпня 2014.
- ↑ Wie Sp?taussiedler ankommen (н?м.). Die Welt. 12 грудня 2008. Процитовано 16 липня 2017.
- ↑ (Sp?t-)Aussiedler in Deutschland, 2013, с. 23—24.
- ↑ а б в (Sp?t-)Aussiedler in Deutschland, 2013, с. 7.
- ↑ (Sp?t-)Aussiedler und ihre Angeh?rigen: Zeitreihe 1950—2019(н?м.)
- ↑ а б в г д е (Sp?t-)Aussiedler (н?м.). Bundeszentrale für Politische Bildung. Процитовано 1 грудня 2013.
- ↑ Aussiedleraufnahmeverfahren Herkunftsstaaten seit 1950 (PDF). Арх?в ориг?налу (PDF) за 30 жовтня 2016. Процитовано 29 жовтня 2016.
- ↑ Aussiedler-Zuzug nach Flaute wieder erh?ht (н?м.). Die Welt. 15 с?чня 2015. Процитовано 3 кв?тня 2015.
- ↑ Zuzug deutscher Sp?taussiedler hat sich mehr als verdoppelt (н?м.). Landsmannschaft der Deutschen aus Russland. 29 с?чня 2015. Арх?в ориг?налу за 8 кв?тня 2015. Процитовано 3 кв?тня 2015.
- Susanne Worbs, Eva Bund, Martin Kohls, Christian Babka von Gostomski. (Sp?t-)Aussiedler in Deutschland: Eine Analyse aktueller Daten und Forschungsergebnisse : [н?м.]. — Nürnberg : Bundesamt für Migration und Flüchtlinge, 2013. — ISBN 978-3-944674-01-8.
- Willkommen in Deutschland — Zusatzinformationen für Sp?taussiedler : [н?м.]. — Berlin : Bundesministerium des Innern, 2011.
- Michael Sch?nhuth. Rückkehrstrategien von Sp?taussiedlern im Kontext sich wandelnder Migrationsregime, 2008
- ?Питання громадянства для п?зн?х переселенц?в? . - на сайт? Zeitung ?Aussiedlerbote? / Газета ?Переселенський В?сник?(рос.)
- ?Закон про вигнаних? на сайт? Федерального м?н?стерства юстиц?? Н?меччини(н?м.)
- ?нформац?я про п?зн?х переселенц?в на сайт? Федерального адм?н?стративного в?домства Н?меччини(н?м.)
- FAQ по п?зн?м переселенцям на портал? Germany.ru (неоф?ц?йна ?нформац?я)
- Збереження ?дност? с?м'? при переселенн? в Н?меччину
- Wie geht es den Aussiedlern in Deutschland? (BAMF-Studie, 2014 року)(н?м.)
- Der Spiegel: Manche kommen durch, andere gehen kaputt (1971)(н?м.)
- Verkehrte Welt: Sp?taussiedler mit h?herer Bildung sind ?fter arbeitslos (2007)(н?м.)
- Der Kompass des neuen Lebens für Sp?taussiedler
