俄罗斯军事介入叙利亚 俄罗斯军事支持叙利亚

百度 广大非公有制经济人士要适应新时代新要求，坚定理想信念，坚持创业创新，勇担社会责任，秉持守法诚信，做合格的中国特色社会主义事业建设者。 Гогенцоллерни н?м. Hohenzollern
Титули:	Бургграф Нюрнберзький Граф Цоллерн Маркграф Бранденбурзький Маркграф Байройта Маркграф Бранденбург-Ансбаський Герцог Прусс?? Король Прусс?? Н?мецький ?мператор
Засновник:	Фр?др?х I
Останн?й правитель:	В?льгельм II (н?мецький ?мператор)
Нин?шн?й глава:	Георг Фр?др?х (принц Прусс??)
Р?к заснування:	XII стол?ття
Зм?щення:	1918 р?к
Молодш? л?н??:	Гогенцоллерн-Гех?нген Гогенцоллерн-З?гмар?нген Гогенцоллерн-Хайгелорх
Гогенцоллерни у В?к?сховищ?

Го?генцо?ллерни (н?м. Hohenzollern) — н?мецький шляхетський р?д швабського походження. В?домий завдяки молодш?й г?лц?, на основ? яко? виникла династ?я н?мецьких монарх?в: бранденбурзьких курфюрст?в (1415—1701), прусських корол?в (1701—1918) ? н?мецьких ?мператор?в (1871—1918). Династ?я виводиться в?д франконсько? г?лки швабського графського роду Цоллерн?в. 1415 року нюрнберзький бургграф Фр?др?х VI Гогенцоллерн отримав в лен Бранденбург ? п?д ?м'ям Фр?др?ха I став родоначальником династ?? Гогенцоллерн?в у Бранденбурзько-Прусськ?й держав?. Представники швабсько? л?н?? роду — Гогенцоллерни-З?гмар?нгени в 1866—1947 роках мали румунський престол. С?м'я походила з району, що знаходився навколо м?ста Гех?нген у Шваб?? наприк?нц? XI стол?ття, та отримала сво? ?м'я в?д замку Гогенцоллерн.

Замок Цоллерн

Замок Гогенцоллерн.

Волод?ння Гогенцоллерн?в у 1370 роц?

М?сцев?сть Цоллернальб

Р?д прусських корол?в веде св?й початок ?з п?вденнон?мецько? земл? Шваб??, де в середин? XI ст. став в?домий ?хн?й прямий предок Буркхард фон Цолор?н (Цоллерн). Граф волод?в замком Цоллерн (н?м. Zollern) у п?вденно-зах?дн?й Шваб??, на п?вдень в?д Тюб?нгена. В?д назви скел? висотою 855 метр?в, на як?й стояв замок, ? походить ?м'я династ?? (в?д п?вденнон?мецького ?хоенцоллер? — висока скеля).

Його правнук — Фр?др?х III(I) фон Нюрнберг-Цоллерн перебрався у Франкон?ю ? одружився з Соф??ю, донькою бургграфа Нюрнберга Конрада II фон Раабса. Завдяки цьому, а також т?сним стосункам з ?мператором, Фр?др?х близько 1192 отримав посаду бургграфа Нюрнберга, а також тисячу марок ср?бла, як? в?н витратив на придбання нових волод?нь у Франкон??. У 1204 сини Фр?др?ха — Конрад I та Фр?др?х IV(II) розд?лили його волод?ння. В?д них п?шли дв? г?лки роду: старша волод?ла землями, придбаними Фр?др?хом I у Франкон??, а молодша - родовими волод?ннями Цоллерн?в у Шваб??.

Перш? франконськ? Гогенцоллерни, прагнучи консол?дувати сво? волод?ння, за допомогою шлюб?в та покупки земель змогли ?х значно розширити. Так Конрад I, родоначальник франконсько? г?лки, завдяки шлюбу успадкував велик? волод?ння роду Абенбергов. Його син Фр?др?х III(бургграф Нюрнбергу) завдяки першому шлюбу отримав частину волод?нь герцог?в Меранських. Ор?м цього, в?н сприяв у 1273 роц? обранню королем Рудольфа I Габсбурга. Завдяки цьому, а також участ? в розгром? арм?? короля Чех?? Перемисл-Оттокара II, Фр?др?х отримав в?д короля п?дтвердження сво?? посади бургграфа, а також тисячу марок ср?блом, витрачен? на скуп?влю нових земель. Надал? бургграфи Нюрнберга прагнули п?дтримувати добр? стосунки з ?мператорами та займали важливе становище у Священн?й Римськ?й ?мпер??. Так Фр?др?х IV, син Фр?др?ха III, був одним ?з головних радник?в Людов?ка IV Баварського. При цьому точного порядку успадкування не було, тому тро? син?в Фр?др?ха IV керували разом. Прагнучи зберегти ?дн?сть с?мейного домену, один з них, бургграф Йоган II за угодою з братом встановив, що жодна його частина не може бути в?дд?лена, поки на це не дасть згоду голова роду. Йоганну II, який отримав пр?звисько Набувач, також вдалося придбати ряд земель, значно округливши сво? волод?ння. Також в?н близько року був адм?н?стратором Бранденбурзько? марки, яку п?зн?ше отрима? його онук.

Син Йоганна II, Фр?др?х V, був близьким соратником ?мператора Карла IV Люксембурзького, об?ймаючи р?зн? ?мперськ? посади. Це дало йому велику вигоду. Найважлив?шим було отримання ним у 1363 роц? прив?ле?, яка закр?пила за Гогенцоллернами статус ?мперських княз?в, завдяки чому Фр?др?х набув прав, якими користувалися курфюрсти. Також Фр?др?х додав на чорно-б?лий герб Цоллерн?в геральдичного лева, який був старим символом бургграф?в Нюрнберга. Саме при ньому остаточно були сформован? волод?ння бургграф?в Нюрнберга, набувши контур?в, як? майже не зм?нювалися надал?. Вони фактично складалися ?з двох окремих частин. Центром п?вденно-зах?дно? частини, що була на Франконськ?й р?внин?, було м?сто Ансбах. Вона не була ц?л?сною, у н?й було багато анклав?в, що були п?д кер?вництвом ?нших феодал?в. ?нша частина була на п?вн?чному сход? на височини, головними ?? волод?ннями були м?ста Байрейт, Кульмбах ? Плассенбург. Також до ?? складу входила частина Франконського л?су ? г?рський масив Ф?хтельгеб?рге, в якому розташовувалися копальн?, що приносили значний дох?д.

Фр?др?х V був одружений з ?лизаветою Мейсенською, що походила з роду Ветт?н?в (вона була дочкою маркграфа Месена Фр?др?ха II ? Матильди Баварсько?, дочки ?мператора Людовика IV Баварського). У цьому шлюб? народилося два сини та с?м дочок. Дв? старш? дочки якийсь час були заручен? двома синами ?мператора Карла IV — Венцелем ? Сиг?змундом. Метою запланованих шлюб?в, ймов?рно, було бажання ?мператора успадкувати волод?ння Гогенцоллерн?в, оск?льки Фр?др?х V мав т?льки доньок. Однак п?зн?ше у нього народилося дво? син?в — Йоган III ? Фр?др?х VI, п?сля чого заручини були роз?рван?. У результат? старша з дочок, ?лизавета, вийшла за Рупрехта III Пфальцького, який п?зн?ше став королем Н?меччини. ?нша, Беатрис, стала дружиною австр?йського герцога Альбрехта III з династ?? Габсбург?в. Ще одна з дочок Фр?др?ха, Маргарита, одружилася з ландграфом Гессена Германа II. Ус? 3 дочки стали черницями.

Зародження Бранденбург-Пруссько? г?лки

Макграфи Бранденбургу (1415–1619)

В 1415 бургграф Нюрнберзький Фр?др?х VI (1371—1440) з роду Гогенцоллернов отримав марку Бранденбург, став курфюрстом Фр?др?хом I.

У грудн? 1510 року молодий Альбрехт Гогенцоллерн, двоюр?дний брат курфюрста, був обраний великим маг?стром Тевтонського ордена.

Через 15 рок?в в землях ордена перемогла Реформац?я. Прийнявши лютеранство, Альбрехт оголосив про секуляризац?? орденських волод?нь ? перетворенн? ?х на св?тську державу.

Герцоги Прусс?? (1525–1701)

В 1525 роц? виникло з центром у Кен?гсберз? Прусське герцогство п?д спадковою владою Гогенцоллерн?в. В 1618 роц? Прусс?я була успадкована бранденбурзьким курфюрстом ?оганном Сиг?змундом (1608—1619), який перев?в всю свою с?м'ю на кальв?н?зм. У 1614 роц? до волод?нь Гогенцоллерн?в були при?днан? Клеве ? Рейнська область. Важлив? територ?альн? придбання здобула династ?я за умовами Вестфальського миру (1648).

Корол? Прусс?? (1701–1871)

Королями бранденбурзьк? курфюрсти стали в 1701 роц?, коли курфюрст Фр?др?х III отримав в?д ?мператора Леопольда I корону Прусс??; колишн? герцогство було тим самим зведено в ранг корол?вства. Пол?тичний центр держави залишився в Бранденбурз?, але показово, що корол?вську г?дн?сть Фр?др?х (в?дтепер в?н став ?менуватися королем Фр?др?хом I) прийняв за сво?ми прусськими волод?ннями, як? не входили до складу Священно? Римсько? ?мпер?? — це п?дкреслювало його незалежн?сть. Назва Прусс?я стало загальним ?м'ям кра?ни, власне прусськ? земл? в?дтепер все част?ше ?менуються Сх?дною Прус??ю.

Всього за три роки до Велико? французько? революц?? помер король Фр?др?х II Великий ? його зм?нив на трон? плем?нник, Фр?др?х-В?льгельм II (1786—1797) (Фр?др?х-В?льгельм II був сином принца Августа В?льгельма Прусського, брата Фр?др?ха II, ? Лу?зи Амал??, уроджено? принцеси Брауншвейг-Вольфенбюттельско?). Фр?др?х-В?льгельм II не витримував н?якого пор?вняння з? сво?м високообдарованим дядьком. По ф?зичному ? псих?чному складу цей недалекий огрядний велетень нагаду? сучасних йому бурбонський монарх?в — з т??ю р?зницею, що побожн?сть ? сентиментальн?сть не заважають йому бути дво?женцем, хоча в морганатичний шлюб з фрейл?нами в?н вступа? за згодою королеви ? при неодм?нному схваленн? лютерансько? консистор??. У порядку реакц?? на стиль повед?нки Фр?др?ха II новий король терп?ти не м?г французько? культури ? просв?тницького скепсису.

Прусське корол?вство розширювалося завдяки в?йськовим ? дипломатичним усп?хам Фр?др?ха Великого (1712—1786), а також в результат? угод, досягнутих на В?денському конгрес? (1814—1815), поки династ?я Гогенцоллерн?в не перетворилася на наймогутн?шого супротивника Габсбург?в в боротьб? за л?дерство в Н?меччин?.

Н?мецьк? ?мператори (1871–1918)

П?сля перемог, як? Прусс?я здобула над Австр??ю (1866) ? Франц??ю (1870—1871), король Прусс?? В?льгельм I у 1871 роц? став ?мператором Н?мецько? ?мпер??. З? сходженням В?льгельма I на новоутворений ?мперський престол титули короля Прусс??, герцога Прусс?? та курфюрста Бранденбурга завжди при?днувалися до титулу ?Н?мецький ?мператор? (н?м. Deutscher Kaiser).

Канцлер Отто Фон Б?смарк переконав В?льгельма саме на цьому титул? зам?сть ??мператора Н?меччини? (н?м. Kaiser von Deutschland), який був не до душ? правителям п?вденнон?мецьких держав, що щойно вступили в союз, ? не хот?ли мати над собою ще одного монарха.

Прусс?я в склад? Н?мецько? ?мпер??, 1871–1918

Вбивство ерцгерцога Франца Фердинанда 28 червня 1914 року поклало початок ланцюжку под?й, як? привели до Першо? св?тово? в?йни. У результат? в?йни Н?мецька ?мпер?я припинила сво? ?снування.

У 1918 роц? Н?мецька ?мпер?я була л?кв?дована ? зам?нена Веймарською республ?кою. П?сля початку н?мецько? революц?? ?мператор В?льгельм II та його син принц В?льгельм п?дписали документ про зречення в?д престолу.

• 
  В?льгельм I (1871–1888)
• 
  Фр?др?х III (1888)
• 
  В?льгельм II (1888–1918)

Бранденбург-Прусська г?лка п?сля зр?чення 1918 року

Угода м?ж державою та с?м'?ю зробила Цецил??нгоф власн?стю держави, але надала право проживання спадковому принцу В?льгельму та його дружин? Цецил??. С?м'я також волод?ла палацом Монб?жу в Берл?н?, Олесницьким замком в С?лез??, палацом Шведт та ?ншим майном до 1945 року.

П?сля скасування н?мецько? монарх?? жодн? претенз?? Гогенцоллерн?в не визнаються Основним законом для Федеративно? Республ?ки Н?меччина 1949 року, який гаранту? республ?ку.

Комун?стичний уряд радянсько? окупац?йно? зони експропр?ював земл? ус?х пом?щик?в та промисловц?в; Д?м Гогенцоллерн?в втратив майже все сво? майно, збер?гши за собою лише замок Гогенцоллерн?в у Зах?дн?й Н?меччин?. Польський уряд привласнив соб? силезьку власн?сть, а уряд Н?дерланд?в захопив Цецил??нгоф, резиденц?ю ?мператора у вигнанн?.

В 1968 роц? шпрингер?вська Bild Zeitung виступила за обрання Лу? Фердинанда новим президентом Н?меччини. У лютому 1967 року н?мецький ?сторик Вальтер Герл?ц у газет? Die Welt писав:

Династ?я Гогенцоллернов одного разу вже була символом державно? ?дност?.

Напередодн? федеральних вибор?в 1969 року опитування читач?в, проведен? журналом Quick ? газетою Bild, переважною б?льш?стю голос?в вважали Лу? Фердинанда Пруського найб?льш п?дходящим кандидатом на посаду федерального президента.

П?сля об'?днання Н?меччини с?м'я змогла на законних п?дставах повернути рухоме майно, а саме колекц?? витвор?в мистецтва та частини ?нтер'?ру сво?х колишн?х палац?в. Переговори щодо повернення чи компенсац?? за ц? активи ще не завершен?.

Берл?нський палац, резиденц?ю н?мецьких монарх?в, було перебудовано у 2020 роц?.

Порядок успадкування

?м'я	Голова будинку	В?дношення до попередника
В?льгельм II	1918–1941	Успадкував, як претендент на престол
Кронпринц В?льгельм	1941–1951	Був сином попереднього
Лу? Фердинанд, Принц Прусський	1951–1994	Був сином попереднього
Георг Фр?дрих, Принц Прусський	з 1994	Був онуком попереднього
Карл Фр?др?х, Принц Прусський		Син попереднього(Спадко?мець трону)

• 
  В?льгельм II, останн?й, що був на престол?
• 
  В?льгельм III (Кронпринц)
• 
  Лу? Фердинанд
• 
  Георг Фр?др?х — теперешн?й голова Будинку

Глава дому - титулярний король Прусс?? та н?мецький ?мператор. В?н також ма? ?сторичне право на титул принца Оранського. Члени ц??? л?н?? називають себе принцами Прусс??.

Георг Фр?др?х, принц Прусс??, нин?шн?й глава корол?вського будинку Гогенцоллернов, був одружений з принцесою Соф? ?зенбурзькою 27 серпня 2011 року. 20 с?чня 2013 року вона народила син?в-близнюк?в, Карла Фр?др?ха Франца Олександра та Лу? Фердинанда Кр?ст?ана. Альбрехта у Бремен?. Карл Фр?др?х, старший ?з двох, ? прямим спадко?мцем.

Родов? л?н?? та г?лки

Швабська г?лка

Швабська г?лка, родоначальником яко? був Фр?др?х IV, успадкувала родов? волод?ння в Шваб??. За його нащадк?в вона розд?лилася на г?лки Гогенцоллерн-Гех?нген ? Гогенцоллерн-З?гмар?нген. П?сля скасування цих княз?вств представники обох л?н?й були включен? до пруського корол?вського будинку на правах молодших принц?в кров?.

Г?лка Гогенцоллерн-Гех?нген

Родоначальником г?лки став граф Ейтель Фр?др?х IV (1545-1605). Його син Йоганн Георг у 1623 роц? отримав княз?вський титул. П?сля скасування Священно? Римсько? ?мпер?? в 1806 княз?вство Гогенцоллерн-Гех?нген при?дналося до Рейнського союзу, а в 1815 ув?йшло в Н?мецький союз. П?д тиском революц??, що охопила н?мецьк? держави в 1848-1849 роках, князь був змушений погодитися з прийняттям конституц??, проте заворушення не припинилися. Щоб не допустити перевороту, Прусс?я ввела сво? в?йська у княз?вство. У результат? 1849 року князь Фр?др?х В?льгельм Костянтин поступився сво?ми волод?ннями прусському королю Фр?др?ху В?льгельму IV. П?сля смерт? Фр?др?ха В?льгельма Костянтина г?лка згасла, проте ?сну? його морганатичне потомство.

Г?лка Гогенцоллерн-З?гмар?нген

Родоначальником г?лки став граф Карл II.

У 1833 роц? його нащадок князь Карл дав княз?вству Гогенцоллерн-Зигмар?нген конституц?ю, але важк? податки (з 1818 по 1848 вони зросли в 6 раз?в) викликали в 1848 революц?ю. Князь зр?кся престолу на користь свого сина Карла-Антона, але й той не м?г заспоко?ти хвилювань; кра?на була зайнята прусськими в?йськами, ? 7 грудня 1849 князь поступився ?? Прусс??. Княз?вство Гогенцоллерн-Зигмар?нген було анексовано Прусс??ю ? згодом ув?йшло до складу Н?мецько? ?мпер??.

Франконська г?лка(Бранденбург-Прусська)

Франконська г?лка, родоначальником яко? став Конрад I, успадкувала Нюрнберг. До 1625 м?сцем поховання представник?в ц??? л?н?? був Хайльсброннський монастир недалеко в?д головного м?ста Середньо? Франкон?? Ансбаха.

Один з його нащадк?в, Фр?др?х VI, в 1415 отримав титул курфюрста Бранденбурга. ?нший, Фр?др?х III, в 1701 став королем Прусс??. З цього роду походить ?мператор Н?меччини В?льгельм I.

Г?лка граф?в фон Гогенберг

Родоначальником ?? став Бурхард III фон Цоллерн, який отримав у 1193 графство Гогенберг. Г?лка згасла в 1458 п?сля смерт? графа Рудольфа VII фон Гогенберг-Нагольде. П?зн?ше права на титул, земл? ? пр?звище були викуплен? родом Габсбург?в, п?сля згасання Фон Гогенберг?в у 1458 роц?. Нин? титул герцог?в та пр?звище носять Гогенберги, морганатична г?лка Габсбург-Лотар?нгських, герцогським титулом була над?лена Соф?я Хотек п?сля одруження, ?з графського, Чеського роду Хотек.

Представники

Прусськ? герцоги

• Альбрехт Гогенцоллерн
• Альберт-Фр?др?х Прусський
• Йоганн-Сиг?змунд
• Георг-В?льгельм
• Фр?др?х-В?льгельм (маркграф Бранденбургу)

Прусськ? корол?

• 
  Фр?др?х I
  (1657—1713)
• 
  Фр?др?х-В?льгельм I
  (1688—1740)
• 
  Фр?др?х II Великий
  (1712—1786)
• 
  Фр?др?х-В?льгельм II
  (1744—1797)
• 
  Фр?др?х-В?льгельм III
  (1770—1840)
• 
  Фр?др?х-В?льгельм IV
  (1795—1861)

Герб

Щит розбитий на чотири частини, 1-ша ? 4-та якого ср?бн?, а 2-га ? 3-тя — чорн?.

• 
  Простий герб
• 
  Графи (Цюрихський гербовник, бл. 1340)
• 
  Бургграфи (Цюрихський гербовник, бл. 1340)
• 
  Бургграфи Нюрнберга
• 
  Графи (1605)
• 
  Прусськ? корол? (1701–1918)
• 
  Н?мецьк? ?мператори (1871–1918)

Родове дерево

Родов?дне дерево Гогенцоллерн?в

Див. також

• Список корол?вських дом?в
• Монарх?я
• В?льгельм II
• Н?мецька ?мпер?я

Джерела

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Гогенцоллерни

• Гогенцоллерни // Genealogy.eu. 1 [Арх?вовано 5 червня 2017 у Wayback Machine.], 2 [Арх?вовано 5 червня 2017 у Wayback Machine.], 3 [Арх?вовано 28 с?чня 2013 у Wayback Machine.], 4 [Арх?вовано 27 червня 2017 у Wayback Machine.], 5 [Арх?вовано 5 червня 2017 у Wayback Machine.], 6 [Арх?вовано 7 с?чня 2022 у Wayback Machine.], 7 [Арх?вовано 14 серпня 2017 у Wayback Machine.], 8 [Арх?вовано 6 серпня 2017 у Wayback Machine.], 9 [Арх?вовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.], 10 [Арх?вовано 8 жовтня 2017 у Wayback Machine.], 11 [Арх?вовано 6 серпня 2017 у Wayback Machine.], 12 [Арх?вовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.], 13 [Арх?вовано 27 червня 2017 у Wayback Machine.], 14 [Арх?вовано 5 червня 2017 у Wayback Machine.], 15 [Арх?вовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.]
• Гогенцоллерни(н?м.)
• Монархи ?вропи. Дол? династ?й. Гогенцоллерни [Арх?вовано 21 вересня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
• Гогенцоллерни [Арх?вовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
• Монархи Европы. Судьбы династий [Арх?вовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
• Hohenzollern dynasty [Арх?вовано 31 березня 2022 у Wayback Machine.]

Посилання

• Гогенцоллерни // Ун?версальний словник-енциклопед?я. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
• Grafen von Hohenberg